Двадцять
сьоме квітня
Класна
робота
Тема. Займенник. Відмінювання
займенників
Давайте пригадаємо, скільки розрядів займенників виділяють?
Прочитайте прислів’я. Випишіть з них займенники,
з’ясуйте, до якого розряду належить кожен із них.
1.
Усяка травичка на своєму корені росте.
2. Стільки на небі зірочок, скільки в полі копичок. 3. Гречана каша хвалилась,
ніби вона з маслом родилась. 4. Ніщо
у світ не пропадає даремно. 5. Не одна у світі криниця, можна з абиякої
напиться. 6. Син мій, а розум в нього свій.
7. Про когось іншого в нього промова, а про себе жодного слова.
(повторіть теоретичні питання)
(Займенник — самостійна частина мови, яка
вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх)
ü Як утворюються неозначені займенники?
(Неозначені займенники
утворюються додаванням префіксів де- (дещо, деякий), аби-(абиякий), будь-
(будь-хто), хтозна- (хтозна-що), або суфіксів -сь (хтось, котрийсь), -небудь
(скільки-небудь, чий-небудь) до питально-відносних займенників)
ü Як утворюються заперечні займенники?
(Заперечні займенники
утворюються додаванням префікса ні- до питально-відносних: ніхто, нікого, ніщо,
нічого, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки)
ü Якими членами речення бувають
займенники?
(У реченні
займенники найчастіше виступають підметом, додатком або означенням)
Давно я знаю все. (Олександр
Олесь). Ти був іще малий котигорошок.
(М. Рильський).
Читаю знов твої листи. (В. Сосюра).
Ø Особливості відмінювання займенників.
(Особові займенники мають граматичні значення відмінка і числа, а
займенники він, вона, воно ще й роду. Особливістю відмінювання особових
займенників є те, що в непрямих відмінках вони мають іншу основу, ніж у
називному: я — мене ..., він — його..., вони — їх ... В Ор. в. однини
займенники я і ти мають закінчення -ою, займенник вона – -ею:мною, тобою, нею.
У М. в. займенник він має дві форми: на ньому і на кілі. У Р. і М. відмінках
після прийменників, а в Ор. в. завжди в займенниках 3-ої особи з'являється н-:
його, до нього,її, до неї; пишаємося — ким? — ним, нею;співпрацюємо — з ким? —
із ним, із нею
Зворотний займенник є лише один —
себе. Особливість його полягає в тім, що він не має називного відмінка. Відмінювання:
Р. себе, до себе
Д. собі
Зн. себе
Ор. собою .
М. (у) собі.
Заперечні займенники відмінюються так, як і питально-відносні, від яких
вони утворилися. Так само і неозначені.
Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м'якої групи
з основою на й (безкраїй).
Вказівні займенники той і такий
відмінюються так, як прикметники твердої групи, цей — як прикметник м'якої
групи в однині (але в Ор. в. чоловічого і середнього роду — цим) і як
прикметник твердої групи у множині (цих, цим, цими).
Займенник стільки змінюється лише
за відмінками — подібно до числівникових форм із закінченнями: Р. в. — -од:; Д.
в. — -ом, Зн. в. — як Р, в. або Н. в., Ор. в. — -ома, М. в. — (на) -ох.
Означальні займенники
відмінюються подібно до прикметників: весь – як прикметник м'якої групи, решта
— як прикметники твердої групи: всього, іншого, всьому, іншому, всіх, інших і
т. д.)
Робота з
текстом.
Виконання вправ.
Ø Перепишіть речення, на місці крапок
уставте займенник себе в потрібній формі. Визначте його відмінок у кожному
реченні.
1. Брехун ... ворог і людям зло робить. (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Мені
хочеться показати ... веселим і цікавим. (Ю.Яновський). 3. Тут кожен сам ...
пан, живе за своїм законом. (Л. Костенко). 4. Він пам'ятав ... ще від часів
потопу.
(Б. Олійник).
Домашня робота:
Повторити теорію
параграф 60 , вправа 514
Комментариев нет:
Отправить комментарий